Офіційний сайт управління охорони здоров'я Сумської ОДА

Розділи сайту
Календар
«    Апрель 2015    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Архіви
Июнь 2018 (15)
Май 2018 (21)
Апрель 2018 (26)
Март 2018 (37)
Февраль 2018 (24)
Январь 2018 (12)

Зворотній зв'язокЗв'язок з адміністрацією


Опитування

Чи вважаєте Ви за потрібне щорічно проходити медичний огляд?
Так, це допоможе зберегти моє здоров'я
Ні, мені це не потрібно
Ще не визначився
Хмара тегів
Популярне
build_links(); ?>
Кориснi посилання



Для громадян, що змушені покинути свої оселі



Профілактика ехінококозу
Профілактика ехінококозуЕхінококоз – тяжкий, хронічний, тканинний гельмінтоз, при якому у печінці, легенях та інших органах людини утворюються кісти. Збудником ехінококозу є личинкова стадія стьожкового гельмінта – ціп’яка ехінокока. Людина, як і домашні тварини (вівці, свині, корови), є проміжним хазяїном ехінокока, кінцевим - домашні або дикі хижі тварини (собака, лисиця, вовк, шакал).

   

   Ехінококозом може захворіти будь-яка людина. Імунітету проти цієї хвороби немає. Більший ризик захворіти мають люди, які тісно контактують з домашніми тваринами, у першу чергу - з собаками. За даними вчених СНАУ в області ураженість собак збудником ехінококозу досягає 13%, інвазованість свиней личинками ехінококу - 10%.

 

   За період з 2001 по 2014 роки у нашій області було виявлено 14 хворих ехінококозом, з них 3 дитини. В усіх випадках відмічалося ураження легенів, селезінки, печінки.

 

   Головним джерелом зараження є собаки, які з випорожненнями виділяють у зовнішнє середовище яйця ехінококу. Зараження людини відбувається при вживанні забруднених яйцями ехінокока продуктів харчування (зелень, овочі, ягоди) та води, а також при тісному контакті з тваринами, на шерсті яких є яйця гельмінта (собаки, вівці), та при недотриманні правил особистої гігієни.


 

   При локалізації кісти в печінці першими ознаками можуть бути тяжкість і біль у правому підребер’ї, збільшення розмірів живота, жовтяниця; при легеневій локалізації виникають біль в грудній клітині, кашель нерідко з кров’янистим харкотинням, лихоманка. 

 

   Методи діагностики ехінококозу печінки, легенів, мозку, інших органів включають в себе ультразвукове дослідження органів черевної порожнини,рентгенографію органів грудної клітини, комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію, імунологічне дослідження з визначенням специфічних імуноглобулінів у крові.

 

   Єдиним радикальним методом лікування ехінококозу є оперативний, під час якого з печінки або легенів видаляється паразитарна кіста, в подальшому уражені тканини відновлюються. Операцію можна виконати за допомогою сучасних малотравматичних ендоскопічних методик (лапароскопічних або торакоскопічних).

 

   Медикаментозна терапія при ехінококозі до операції малоефективна через наявність навколо кісти щільної капсули, крізь яку ліки до паразита не потрапляють. Лікарські препарати застосовується лише при лікуванні дрібних кіст, розміром до 3 см, навколо яких практично немає фіброзної оболонки, а також після операції, як профілактика рецидивів.  

 

   Хворі ехінококозом підлягають диспансерному нагляду після операції протягом 8-10 років з обстеженням 3 рази в перший рік, у подальшому - 1-2 рази на рік. Хворі на неоперабельні форми обстежуються в стаціонарі або амбулаторно за клінічними показниками, на диспансерному обліку знаходяться довічно.

 

   Відповідальність за недопущення поширення цієї недуги лежить на ветеринарних і медичних службах. Вони повинні регулярно обстежувати домашніх і службових собак на гельмінти, особливо в неблагополучних районах. Контролювати якість і відповідність ДОСТам м’яса на бойнях, м’ясокомбінатах, пунктах продажу м’яса. Ми самі повинні дотримуватися особистої гігієни, для профілактики цієї хвороби. Вона полягає в митті рук перед їжею і після контакту з тваринами, вживання в їжу вимитих ягід, фруктів, овочів і зелені.