Офіційний сайт управління охорони здоров'я Сумської ОДА
 
Розділи сайту
Календар
«    Декабрь 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Архіви

Зворотній зв'язокЗв'язок з адміністрацією


Опитування

Чи вважаєте Ви за потрібне щорічно проходити медичний огляд?
Так, це допоможе зберегти моє здоров'я
Ні, мені це не потрібно
Ще не визначився
Хмара тегів
Популярне
build_links(); ?>
Кориснi посилання



Для громадян, що змушені покинути свої оселі



10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров’я

10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров’яВсесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) відзначається у світі з 1992 року за ініціативою Всесвітньої федерації психічного здоров’я. Мета – нагадати громадянам про проблеми психічного здоров’я та засоби його зміцнення, а також важливість профілактики та лікування психічних розладів.

 

 

    Слід зазначити, що заходи, які проводяться щороку до цього дня, присвячені певній темі. «Психічне здоров'я на робочому місці» – тема Всесвітнього дня психічного здоров'я у 2017 році.

 

 

   Ця тема останнім часом є все більш актуальною. Адже психічне здоров'я – невід'ємна частина і найважливіший компонент здоров'я загалом. Воно визначається як стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій творчий хист і власний потенціал, протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно і плідно працювати, і робити внесок у життя суспільства. Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми у країні, а провісниками захворювань є стреси.

 

 

    Поняття «стрес» давно перейшло з розряду наукових термінів у поняття загального вжитку. Ми чуємо про нього практично щодня у ЗМІ і в повсякденному житті. ООН вважає стрес на робочому місці «чумою XXI століття». Стрес і його наслідки для здоров'я набувають масштабів епідемії і являють собою важливу соціальну проблему сучасного суспільства. Стрес – це стан людини, який виникає як реакція на будь-які події або вимоги, з якими людині важко або неможливо впоратися.

 

   Стрес веде до психічних і поведінкових розладів: безсоння, виснаження, почуття неспокою, депресії. По-друге, викликає фізичні порушення, у першу чергу – захворювання опорно-рухового апарату та серцево-судинної системи. Стрес мінімум на 50% підвищує ймовірність розвитку хвороб серця і вчетверо – депресії. Зворотною стороною постійного стресу може стати залежність: організм «компенсує» хворобливі реакції за допомогою алкоголю, наркотиків, тютюну, нездорової їжі.

 

 

   Симптоми стресу для людини на робочому місці небезпечні тим, що працівник відвернеться і припуститься помилки навіть при виконанні звичних операцій. У результаті багаторазово зростає ризик нещасних випадків. Крім того, стресова обстановка на робочому місці послаблює мотивацію, посилює плинність кадрів, викликає бажання кинути роботу.

 

    В групі ризику знаходяться працівники сфер найбільш «заряджених» психосоціальними ризиками: охорона здоров'я, освіта, сільське і лісове господарство, полювання і рибальство, надання послуг, фінансова діяльність, роздрібна торгівля, транспорт і будівництво, а також державний сектор в цілому.

На те, якими виявляться наслідки стресу, впливають і умови життя людини, її оточення. Якщо є сім'я, близькі, друзі – стрес зазвичай переноситься легше.

Стрес великої сили або тривалий хронічний стрес можуть сприяти розвитку і прогресуванню як тілесних, так і психічних захворювань. Стрес зазвичай сприяє «виходу з ладу» найбільш ослаблених систем організму. Гіпертонія, ішемічна хвороба серця, бронхіальна астма, виразкова хвороба – ось далеко не повний список захворювань, розвиток яких здатний прискорити сильний або тривалий стрес.

 

   Не варто забувати і про серйозні психічні проблеми, такі як тривожні, невротичні або депресивні розлади, які також значно знижують якість життя людини. Ми не огороджені від стресу ні в побуті, ні на роботі, він може супроводжувати нас у всіх міжособистісних відносинах.

 

   Найбільш частими його причинами, згідно зі статистикою, стають перевантаження на роботі, стиль керівництва начальника і проблеми вдома, а також відсутність заохочень, розпливчасті межі обов'язків і повноважень, рівень захопленості, рутинна робота, проблеми з комунікацією тощо. Також можуть призвести до стресу погане освітлення приміщення, шуми, неякісна вентиляція, незручне робоче місце. З особистісних факторів найбільш значущими є низький рівень стресостійкості, холеричний темперамент, особливості характеру, погана адаптація, а також проблеми в інших сферах життя, які людина переносить на роботу.

 

   Результати досліджень, проведених ВООЗ, підтверджують, що найбільш стресовими є: робота з підвищеними вимогами і надмірним тиском на співробітників, робота, яка не надає можливостей вибору чи контролю над ситуацією, а також діяльність при недостатній підтримці від колег.

 

   Менше схильні до стресу працівники, коли вимоги, що пред'являються до них, відповідають їх можливостям і вмінням, їх робота контролюється, відчувається підтримка з боку колег і керівництва, є можливість брати участь у прийнятті рішень, які зачіпають їхню роботу.

 

 

   Як же боротися зі стресом на роботі? По-перше, не дозволяйте роботі управлятиВами. По-друге, обов’язково обідайте! Організму потрібна повноцінна обідня перерва. По-третє, важливо робити паузи в роботі, як мінімум 3-4 хвилини щогодини. Встаньте, трохи прогуляйтеся, хоч би біля робочого столу, зробіть пару дихальних вправ.

 

   Дихайте свіжим повітрям! Провітрюйте приміщення, якщо є можливість, обов'язково виходьте на вулицю в обідню перерву.

Навчіться говорити «ні». Розважливо оцінюйте власні сили і не валіть на свій організм непосильний тягар. Просіть допомоги. Незначна допомога колег іноді може принести значний виграш у часі, витраченому на виконання роботи.

 

 

   Щоб уберегтися від стресу, краще використовувати раціональний підхід, а саме: навчатися навичкам подолання стресу, підвищувати стресостійкість.

 

   Допомогти в цьому можуть заняття релаксацією, аутотренінгом, йогою і регулярний відпочинок, бажано на природі.

 

 

   Під час сильного хвилювання випийте склянку чистої негазованої води. Це допоможе відволіктися і заспокоїтися, а також розбавить кров і компенсує її згортання, яке викликає адреналін. Так Ви уникнете тромбів у серцево-судинній системі і захиститеся від інсульту.

 

 

   Дихальна гімнастика приносить миттєвий результат. Вона знімає м'язове й емоційне напруження, нормалізує артеріальний тиск.

 

 

   Намагайтеся уповільнити темп Вашого життя. Висипайтесь!

Не їжте на ходу.

 

 

   Не намагайтеся зняти стрес за допомогою тютюну чи алкоголю.

 

 

   Зняти емоційне напруження допоможе фізичне навантаження, особливо пов'язане з водою – займіться плаванням або аквааеробікою.

 

 

   Не приховуйте свої почуття, проявляйте емоції і дозволяйте друзям обговорювати їх разом з Вами.

 

 

   Немає можливості змінити обставини життя – змініть своє ставлення до них. Зосередьтеся на позитивному. Частіше посміхайтеся: візьміть собі за звичку починати день з посмішки. Доброзичливий вираз обличчя і посмішка обов’язково покращать Ваш настрій і ставлення оточуючих до Вас.

 

 

   Будьте здоровими, активними та щасливими!