Батарейки викидають не в смітник, а в пункт збору: контейнери стоять у «Сільпо», «Епіцентрі», Novus, Comfy, JYSK і на заправках WOG — усього таких точок в Україні вже майже 1750. Виняток — повербанки та здуті акумулятори: у супермаркеті їх не приймають, для них потрібен пункт електронних відходів.
Батарейка — це хімічне джерело струму, у якому метали й електроліт у реакції виробляють електрику. Коли реагенти вичерпуються, лишається корпус із металами й лугом усередині, і саме цей вміст робить батарейку відходом, який збирають окремо.
Літій, кобальт і графіт із батарейок — та сама сировина, на якій тримаються великі накопичувачі для сонячних і вітрових станцій, а отже й перехід на чисту енергетику. У США всі три внесені до списку критичних мінералів — тих, за постачання яких є ризик.
Куди викидати батарейки: пункти збору в Україні
Найпростіший шлях — контейнер у магазині, куди ви й так ходите. Мережу тримає громадський рух «Батарейки, здавайтеся!»: за його даними, в Україні працює 1745 точок — у магазинах, офісах, школах і під’їздах, а у квітні 2026 року додалося ще 150 у «Епіцентр Експрес», FOOD і HOME.
- У публічному пункті діє ліміт: до 50 батарейок за один візит.
- Понад 50 штук або понад кілограм у магазин не тягніть — напишіть у рух через форму на batareiky.ua.
- Приймають пальчикові від AAA до D, «крони», таблеткові й монетні елементи, а також літієві акумулятори від телефонів і ноутбуків.
- Не приймають ртутні лампи й градусники, автомобільні акумулятори, повербанки та здуті літієві елементи.
- Удома зберігайте зібране в закритій тарі: вміст шкідливий для слизових, тож відкрита миска на підвіконні не підходить.
Повербанк відрізняється від пальчикової батарейки тим, що це цілий пристрій — плата, корпус і великий літієвий акумулятор усередині. Разом зі здутими елементами його везуть у пункт електронних відходів; де такий працює у вашому місті, питайте в комунального підприємства або в самого руху. Контакти літієвих і таблеткових елементів перед здачею заклейте непровідною стрічкою.
Які батарейки куди нести
Тип елемента вирішує і спосіб перероблення, і шлях до пункту. Звичайні батарейки йдуть у контейнер у магазині, а пристрої з великим чи пошкодженим акумулятором — у спеціалізований пункт.
| Тип | Де стоїть | Що робити |
|---|---|---|
| Лужні та сольові AAA–D, «крони» | Пульти, іграшки, ліхтарі | Пункт збору в магазині, до 50 штук за візит |
| Таблеткові й монетні | Годинники, ваги, брелоки | Пункт збору, контакти заклеїти; тримати поза досяжністю дітей |
| Літій-іонні від телефонів і ноутбуків | Ґаджети, старі ноутбуки | Пункт збору, контакти заклеїти |
| Повербанки та здуті елементи | Зовнішні акумулятори, пошкоджені пристрої | Пункт електронних відходів |
| Свинцеві автомобільні | Автомобілі та мотоцикли | Спеціалізований пункт прийому |
Чому батарейці не місце у смітнику
Причин дві. Суміш металів і лугу всередині шкодить ґрунту, а літієві елементи в сміттєвому потоці горять. Українські дослідники зазначають: важких металів у більшості сучасних батарейок уже немає, але токсичну дію вони чинять і без них — працює саме поєднання компонентів.
Із пожежами механізм ще простіший. Проколотий або роздавлений корпус літій-іонного акумулятора пробиває внутрішній сепаратор, анод і катод замикаються, елемент нагрівається — і починається теплова втеча, коли розігрів підживлює сам себе й перекидається на сусідні елементи.
Сміттєвоз створює саме такі умови: він пресує відходи просто під час рейсу. EPA зафіксувала щонайменше 245 таких пожеж на 64 об’єктах у 28 штатах США за 2013–2020 роки.
Часто люди й не знають, що викидають батарейку: вона схована в навушниках, електричній щітці або вейпі. У Британії організація Material Focus у травні 2024 року оцінила кількість пожеж від батарейок у сміттєвозах і на сміттєвих майданчиках за попередній рік у понад 1200 — на 71% більше, ніж 700 у 2022-му.
Чи правда, що одна батарейка отруює 20 м² землі
Ні, підтвердженого походження ця цифра не має. «20 м² ґрунту і 400 літрів води» гуляє інтернетом із 2009 року, коли її без обґрунтування назвали співробітники московського біологічного музею. Досі її публікує навіть сайт Міндовкілля.
Українські науковці цифру перевірили. На кафедрі екологічної безпеки Львівської політехніки взяли 25 зразків типових лужних і сольових батарейок, прогнали їх через рентгенофлуоресцентний аналізатор і хімічний аналіз, побудували математичну модель і перевірили результат біоіндикацією: на забрудненому ґрунті пророщували крес-салат.
Вийшло близько 16 м² ґрунту на одну пальчикову батарейку. Це результат одного дослідження — для іншого типу ґрунту число буде іншим. Заодно відпало просте пояснення «батарейка отруює агресивним лугом»: у контакті із зовнішнім середовищем кислотність швидко нейтралізується, а шкодить саме поєднання компонентів.
Що всередині батарейки
Типова лужна пальчикова батарейка — це діоксид марганцю, цинк, сталь, гідроксид калію, графіт, а ще трохи води, паперу й пластику. Однієї «страшної речовини» там немає.
Ртуті в сучасних лужних елементах теж немає: у паспорті Energizer прямо зазначено, що марганцево-цинкові батарейки виробника не містять доданої ртуті. Тож фраза «кожна батарейка містить ртуть» застаріла.
З іншими типами складніше. За даними EPA, залежно від типу всередині можуть бути ртуть, свинець, кадмій, нікель і срібло.
Що з ними роблять після пункту збору
Зібрані батарейки переробляють за кордоном. Шлях виглядає так:
- з усієї країни батарейки звозять на склад компанії-ліцензіата «Екологічні інвестиції»;
- коли назбирується близько 20 тонн, склад відправляє фуру;
- з серпня 2023 року вона їде на завод Recupyl у Польщі;
- звідти пальчикові акумулятори передають на EraSteel у Франції, а літієві батарейки й акумулятори з телефонів і ноутбуків — на Fenix Battery Recycling у Британії.
Раніше основним заводом був GreenWEEE в Румунії, але з 2022 року, коли там почали діджиталізувати сферу відходів, робота застрягла в бюрократичних процедурах, і пріоритет перейшов до Польщі.
На заводі елементи сортують за розміром і типом, подрібнюють, витягують сталь електромагнітом, нейтралізують електроліт і хімічно розділяють решту, повертаючи марганець, цинк та графіт. Продаж цих матеріалів роботу заводу не окупає — рух за перероблення доплачує. Це й пояснює, чому свого заводу в Україні досі немає.
Як перевірити, що батарейку справді переробили
Долю зібраного можна відстежити по публічних звітах руху на batareiky.ua. Станом на кінець липня 2026 року там 697 тонн зібраних батарейок, з яких 639 тонн уже перероблено, а решта в дорозі або в черзі.
У таблиці 30 рейсів по 21–22 тонни, і для кожного вказані дата, завод і номер; до більшості додано ще й звіт заводу. Видно й темп збору: провал у 2022 році до 70 тонн і повернення до приблизно ста тонн щороку.
Це самозвіт, а не незалежний аудит. Але сама наявність такої таблиці дає орієнтир: у того, кому ви здаєте батарейки, варто спитати саме звіт про перероблення.
Що каже закон — в Україні та ЄС
Закон «Про управління відходами» відносить відходи батарей та акумуляторів до побутових і вимагає, щоб пункти роздільного збирання їх приймали. Штрафу для людини за пальчикову батарейку немає: норма КУпАП про непередачу на утилізацію стосується джерел струму від 7 А·год, тобто автомобільних акумуляторів.
Окремий закон про батареї та акумулятори готують від 2024 року, коли Міндовкілля зібрало робочу групу. Обговорюють розширену відповідальність виробника й депозитну систему, за якої частину ціни повертають за здану батарейку.
У ЄС виробники мають зібрати щонайменше 63% портативних батарейок до кінця 2027 року і 73% до кінця 2030-го. Поки що виходить гірше: у 2023 році продали 231 тисячу тонн, а зібрали 117 тисяч — 49%. Європейське агентство з довкілля оцінює шанси досягти цілей як малоймовірні: у 2022 році рівень збору становив 46,5% проти 51,4% у 2019-му.
Що з цього робити вже сьогодні
Заведіть удома закриту банку для використаних батарейок, а коли назбирається — віднесіть у контейнер у найближчому супермаркеті чи магазині техніки. Повербанк і здутий акумулятор понесіть окремо, у пункт електронних відходів. Ртуті в сучасній лужній батарейці немає, а от суміш металів і ризик займання нікуди не зникли, тож кілька хвилин дороги до контейнера мають сенс.
