Офіційно телефон винайшов Александер Ґрем Белл: 7 березня 1876 року він отримав патент США № 174 465. Але коротка відповідь не вся правда: до Белла голос дротом уже пробували передавати Йоганн Філіп Райс та Антоніо Меуччі, а Елайша Ґрей подав схожу заявку того самого дня.
Телефон — це пристрій, який переносить людський голос на відстань за допомогою електричних сигналів. Коливання звуку стають струмом, біжать дротом чи іншим каналом і на іншому кінці знову обертаються на чутну мову.
Тому історія телефону належить до тих винаходів, що змінили світ, але не має одного простого автора.
Що таке телефон і чому «хто винайшов» — питання зі складним дном
Річ у тім, що різні люди зробили різні частини майбутнього телефону: хтось першим показав сам принцип, хтось побудував апарат для голосу, хтось подав попередню заявку, а хтось отримав патент, який згодом визнав суд.
У XIX столітті чимало винахідників працювали поруч із телеграфом. Вони хотіли пускати лінією не лише умовні сигнали, а й саму людську мову. Тому кілька схожих рішень з’явилися майже одночасно — і кожне тепер претендує на першість.
Александер Ґрем Белл — той, хто отримав патент
Александер Ґрем Белл став офіційним винахідником телефону, бо саме його патент № 174 465 видали 7 березня 1876 року. Цей документ закріпив за ним першість у США.
Белл народився в Единбурзі 1847 року й працював учителем глухих. Інтерес до звукового зв’язку виріс у нього не лише з техніки: його мати була глухою, а батько розробляв систему «видимої мови».
10 березня 1876 року Белл зробив перший розбірливий дзвінок. Він гукнув свого помічника Томаса Ватсона: «Містере Ватсон, підійдіть — ви мені потрібні». Цей епізод зберігся в його робочому журналі.
| Дата | Ім’я | Що сталося |
|---|---|---|
| 1861 | Йоганн Філіп Райс | Представив пристрій, який назвав Telephon |
| 28 грудня 1871 | Антоніо Меуччі | Подав caveat № 3335 «Sound Telegraph» |
| 14 лютого 1876 | Белл і Ґрей | Белл подав заявку, Ґрей подав caveat |
| 7 березня 1876 | Александер Ґрем Белл | Отримав патент № 174 465 |
| 10 березня 1876 | Белл і Ватсон | Відбувся перший розбірливий телефонний дзвінок |
| 1888 | Верховний суд США | Підтвердив пріоритет патентів Белла |
| 11 червня 2002 | Палата представників США | Ухвалила резолюцію на честь Меуччі |
Елайша Ґрей — суперник, що «спізнився на дві години»
Елайша Ґрей був головним конкурентом Белла в день подання документів: 14 лютого 1876 року він подав caveat — попереджувальну заявку на схожий пристрій.
За даними Britannica, заявку Белла зареєстрували п’ятою того дня, а caveat Ґрея — тридцять дев’ятим. Звідси й популярна формула про «дві години», хоча хто фізично був першим — досі спірне.
Свій caveat Ґрей так і не перетворив на повну патентну заявку. А в патентній історії виграє не лише той, хто має сильну технічну ідею, а й той, хто вчасно оформлює її за законом.
Існує й версія, що Белл міг зазирнути в caveat Ґрея через патентного клерка Зінаса Вілбера. Доказів цьому нема — лише давня підозра всередині суперечки, не встановлений факт.
Антоніо Меуччі — забутий італієць
Італієць Антоніо Меуччі підійшов до телефону раніше за Белла, та не зміг захистити винахід повним патентом — забракло грошей.
Ідею «телеттрофоно» він задумав ще 1849 року в Гавані, а з 1854-го розвивав її у США, на Статен-Айленді. Меуччі навіть провів постійну лінію від майстерні до спальні хворої дружини.
28 грудня 1871 року він подав caveat № 3335 «Sound Telegraph». Такий документ коштував $20, тоді як повний патент — $250. Після 1874 року Меуччі не зміг сплатити навіть $10 за поновлення caveat, і той втратив чинність.
11 червня 2002 року Палата представників США ухвалила резолюцію H.Res.269 на честь Меуччі. У ній ідеться: якби він зміг платити ті $10 після 1874 року, патент не дістався б Беллу. Це політичне визнання внеску, а не скасування судової першості Белла.
Йоганн Філіп Райс — німець, що зробив «телефон» ще 1861-го
Ще до Белла робочий апарат зібрав німець Йоганн Філіп Райс: у 1861 році він побудував пристрій типу «make-and-break» і саме він увів слово Telephon.
26 жовтня 1861 року Райс показав винахід Фізичному товариству Франкфурта. Апарат доносив музичні тони, мелодії та короткі фрази приблизно на сто метрів.
Чому ж першість не закріпилася за ним? Апарат Райса був важливим кроком, але не став стабільним комерційним телефоном, що чітко відтворював мову й здобув сильний патентний захист. У цій історії він радше попередник, ніж переможець.
Ще деталь: Белл бачив телефон Райса у Смітсонівському інституті в березні 1875 року, ще до подання своєї заявки. Контекст промовистий, але крадіжки ідеї з нього не випливає.
То хто ж насправді винайшов телефон?
Найточніше так: за патентом і рішенням суду телефон належить Александеру Ґрему Беллу, але сам винахід виріс із робіт Райса, Меуччі, Ґрея та інших експериментаторів.
У 1888 році Верховний суд США у справі «The Telephone Cases» підтвердив першість патентів Белла. Рішення далося важко: суд був за крок від скасування патенту й ухвалив його з перевагою лише в один голос.
Якщо розкласти внесок кожного, картина складається точніша:
- Йоганн Філіп Райс — у 1861 році створив ранній пристрій і дав назву Telephon.
- Антоніо Меуччі — розвивав голосовий зв’язок раніше за Белла й подав caveat 1871 року.
- Елайша Ґрей — 14 лютого 1876 року подав caveat на схожий пристрій, але не оформив повної заявки.
- Александер Ґрем Белл — отримав патент 7 березня 1876 року, а 10 березня передав телефоном першу розбірливу фразу.
Тож Белл не вигадав телефон «з нуля» сам-один. Він став тим, хто в потрібний момент поєднав технічний результат, патентну заявку, демонстрацію й захист за законом.
Від першого дроту до смартфона
Телефон починався як спосіб донести голос дротом, а став основою глобального зв’язку. Сучасний смартфон — уже не просто телефон: він поєднує зв’язок, комп’ютер, камеру, навігацію й доступ до мережі.
Але головна ідея лишилася та сама — перетворити людський сигнал на технічний і донести його на відстань. Змінилося тільки виконання: щоб побачити, наскільки далеко воно зайшло, досить глянути, як влаштований смартфон сьогодні.
