Вуглецевий слід — це показник впливу на клімат: усі парникові гази, які викидають заради певної дії, товару, події чи роботи компанії, зведені до однієї одиниці, кілограмів або тонн CO₂-еквівалента. Формула одна: обсяг спожитого множать на коефіцієнт викидів і додають результати. Бак бензину на 40 літрів, наприклад, дає близько 92 кг CO₂. Найважче тут — чесно провести межу підрахунку.
Ключове слово у визначенні — «усі»: до сліду потрапляє не лише те, що згоріло у вас на очах, а й викиди з заводу, порту чи поля. Дослідники, які впорядкували термін ще у 2008 році, наголошували: рахують і прямі, і непрямі джерела впродовж усього життєвого циклу.
Одна й та сама кіловат-година важить у сліді по-різному, залежно від того, чим її виробили. В українській енергосистемі кВт·год «коштував» 288 г CO₂ у 2023 році, за офіційними британськими коефіцієнтами 2026 року — 131 г CO₂-еквівалента. Тому розвиток відновлюваної енергії переписує коефіцієнт у формулі сліду, навіть коли споживання електрики залишається тим самим.
Чому все міряють у CO₂-еквіваленті
Бо газів кілька, а число має бути одне. Вплив кожного газу переводять у вплив вуглекислого за сто років. Цю метрику називають потенціалом глобального потепління, або GWP100.
За Шостою доповіддю IPCC, кілограм метану біогенного походження або від спалювання викопного палива тягне на 27 кг CO₂-еквівалента. Метан, що витікає під час видобутку й транспортування або утворюється в технологічних процесах, важить 29,8 кг. Кілограм закису азоту — аж 273 кг.
Річ у тривалості життя газу: метан тримається в атмосфері приблизно 11,8 року, закис азоту — близько 109 років. Якщо в іншій статті ви побачите для метану множник 21 чи 28, помилки немає: автори беруть давніші доповіді IPCC або не уточнюють, звідки взявся газ. На принцип це не впливає, бо GWP100 зводить різні гази до однієї шкали.
Як рахують: формула, яку видно на власному лічильнику
Увесь рахунок тримається на одному множенні: активність × коефіцієнт викидів. Активність — це літри пального, кубометри газу, кіловат-години чи кілограми продукту, а коефіцієнт каже, скільки викидів припадає на одиницю.
Побутові числа нижче — приблизний перерахунок офіційних коефіцієнтів Національного центру обліку викидів парникових газів.
- 1 м³ природного газу — 1,9 кг CO₂;
- 1 літр бензину — 2,3 кг CO₂;
- 1 літр дизеля — 2,7 кг CO₂;
- 1 кг енергетичного вугілля — 2,1 кг CO₂;
- 1 кВт·год з української мережі — 0,29 кг CO₂ (2023 рік).
Далі все рахується на кухонному столі. Візьміть свої платіжки за місяць: 120 м³ газу дають 228 кг CO₂, ще 300 кВт·год електрики додають близько 86 кг. Два числа з квитанцій і два множення дають ваш слід за тепло та світло, без жодного калькулятора.
З пальним виходить контрінтуїтивно. Бак на 40 літрів бензину дає близько 92 кг CO₂, хоча самого бензину в ньому лише 30 кг. Кисень важить більше за пальне: під час згоряння вуглець із бензину сполучається з киснем із повітря, і саме кисень дає більшу частину маси вихлопу.
Американська EPA виводить майже те саме: 2,35 кг CO₂ на літр бензину і 2,69 кг на літр дизеля. Дві незалежні державні методики розійшлися на один відсоток: обидві спираються на склад палива й хімію згоряння.
Межа підрахунку — головне джерело плутанини
Коли дві статті дають різні цифри про той самий товар чи автомобіль, майже завжди річ у межі: автори поклали всередину різне. Тому перед порівнянням варто з’ясувати, що саме увійшло в розрахунок.
У корпоративному обліку GHG Protocol ділить викиди на три обсяги. Обсяг 1 охоплює прямі викиди з власних або підконтрольних джерел, Обсяг 2 — викиди від виробництва купленої енергії. В Обсязі 3 опиняється все інше в ланцюзі створення вартості: куплені товари, транспортування, відрядження, використання й утилізація проданої продукції.
Звідси й нуль в електромобіля. У британському довіднику 2026 року він має 0 кг CO₂-еквівалента на кілометр, але це нуль на рівні вихлопної труби; електрика для заряджання йде окремим рядком розрахунку.
| Спосіб поїздки | Викиди, кг CO₂-еквівалента | Що важливо для порівняння |
|---|---|---|
| Короткий переліт | 0,128 на пасажиро-кілометр | Враховано посилений ефект від викидів на великій висоті |
| Потяг | 0,031 на пасажиро-кілометр | Залежить від того, чим живиться електромережа |
| Міський автобус | 0,102 на пасажиро-кілометр | Середнє значення на одного пасажира |
| Середній бензиновий легковик | 0,162 на кілометр | Рахунок на авто, а не на одного пасажира |
Для товарів межу задають принципи оцінки життєвого циклу: рахують від сировини до того етапу, який обрав автор розрахунку. Сліду продукту присвячений окремий стандарт ISO 14067. Без указаної межі дві цифри навіть не сперечаються між собою, бо описують різні частини одного процесу.
Найкраще це видно у світовій статистиці. За розрахунком IPCC за 2019 рік, якщо записувати викиди там, де вони фізично виникають, на енергопостачання припадає 34%, на промисловість — 24%, на будівлі — 6%. Розподіліть викиди від електрики й тепла між споживачами енергії — і промисловість зросте до 34%, будівлі до 16%, а енергопостачання впаде до 12%. Гази ті самі, таблиця інша.
Скільки це в цифрах — світ і Україна
У світовому масштабі рахунок іде на мільярди тонн. За прогнозом Global Carbon Budget, оприлюдненим у листопаді 2025 року, викиди CO₂ від викопного палива за 2025 рік сягнуть 38,1 млрд тонн, ще 4,1 млрд тонн додадуть зміни в землекористуванні.
У перерахунку на людину виробничі викиди CO₂ у 2024 році становили 4,73 тонни у світі та 3,76 тонни в Україні. Споживчий слід України за 2023 рік більший — 4,41 тонни: частина викидів «приїжджає» до нас разом з імпортованими товарами.
Обидві цифри охоплюють лише викопний CO₂, а знаменник для воєнних років — приблизна чисельність населення. З усіма газами середній житель планети «важить» 7,8 тонни CO₂-еквівалента на рік за даними IPCC за 2019 рік, а розкид між регіонами становить від 2,6 до 19 тонн.
Україну цілком рахує національний кадастр, який ведуть Міндовкілля та Національний центр обліку викидів парникових газів: у 2021 році вийшло 341,5 млн тонн CO₂-еквівалента з урахуванням землекористування.
Що має найбільшу вагу в побутовому сліді
У побутовому сліді все вирішує порядок величини: окремі грами тонуть у похибці. Різниця між категоріями продуктів вимірюється разами й десятками разів, навіть з поправкою на виробника й країну.
Ось середньосвітові величини з найбільшої метаоцінки продовольчих систем (2018 рік), кілограмів CO₂-еквівалента на кілограм продукту:
- яловичина з м’ясного стада — 99,5;
- сир — 23,9;
- свинина — 12,3;
- курятина — 9,9;
- рис — 4,5;
- пшениця й жито — 1,6;
- картопля — 0,46.
Між першим і останнім рядком понад двісті разів. На конкретній упаковці буде своє число: ферми навіть в одній країні відрізняються кратно.
У поїздках діє та сама логіка: у таблиці вище коефіцієнт короткого перельоту вчетверо більший за залізничний на той самий пасажиро-кілометр. Числа не обирають за вас, зате пояснюють, чому в калькуляторі одні рядки важать більше за інші.
Чого калькулятор вуглецевого сліду не покаже
Персональний калькулятор дає оцінку, а не вимір. Він множить ваші відповіді на середні коефіцієнти, тоді як справжня мережа, маршрут, завантаженість автобуса й походження продукту відхиляються від середнього.
Тому головне в результаті — розподіл. Видно, які три-чотири рядки дають більшу частину вашого сліду, а на які можна не зважати.
Чи має сенс така приблизна арифметика? IPCC підрахував: зміни на боці попиту, тобто як люди користуються транспортом, житлом і технікою, здатні скоротити викиди кінцевих секторів на 40–70% до 2050 року порівняно з базовим сценарієм. Складається ця величина саме з тих рядків, які видно в побутовому розподілі.
Тож коли в новинах наступного разу трапиться слід літака, смартфона чи цілої країни, перше питання просте: що поклали в межу підрахунку і за який рік це виміряли. Відповідь перетворює число на інформацію.
